Технологія ремонту бетону.



14-12-2020


Бетон – це складний композиційний матеріал із капілярно-пористою структурою, що працює в умовах високих механічних, кліматичних та хімічних навантажень. Завдяки цим характеристикам штучний камінь схильний до корозії, деформацій, усадки та руйнувань. Сучасні технології ремонту дозволяють відновити практично будь-який ступінь руйнування, забезпечуючи якість та довговічність бетонних споруд.


Що таке пошкодження бетону

Бетонні та залізобетонні конструкції та споруди на тлі важких умов експлуатації можуть набувати рядушкоджень.
  Основними можна назвати такі:

  •  загальне розпушування структури. Для таких ушкоджень характерна поява дрібних дефектів, що суттєво знижує міцність штучного каменю та впливає на подальшу деградацію;
  •  руйнування поверхневих шарів. Сюди можна віднести відшарування захисного шару, утворення поверхні пустот і каверн;
  • формування руйнувань, нещільних ділянок, тріщин у глибших шарах;
  •  корозія арматури, заставних.


Методи боротьби

Вибір технології ремонту бетону залежить від типу пошкоджень, виявлених після аналізу конструкції. Вибираючи технічне рішення, орієнтуються на сучасні технології та матеріали, що забезпечують продовження терміну служби бетону від 15 до 40 років.

Вибираючи матеріал спираються на такі показники:
  • ступінь відповідальності споруди, несучу здатність, навантаженість;
  • глибина дефектів;
  • експлуатаційні умови (динамічні навантаження, агресивні середовища, температура, вологість);
  • місцезнаходження та доступність конструкції;
  • обсяг робіт;
  • естетичні вимоги. 
Крім цього, до всіх ремонтних систем застосовується низка вимог, зокрема, хороша плинність, тиксотропність, безусадковість, низьке в/ц співвідношення, хороша адгезія.



Ремонт значних дефектів

Якщо на поверхні утворилися суттєві пошкодження, проводиться заливання основи бетоном. Спочатку пошкоджену ділянку очищають до доброякісного бетону, потім продають ремонт.


ЧНайчастіше залучають розчини, засновані на високоміцних цементах з комплексними добавками, або спеціальні швидкотвердні цементи, полімеррозчини, фібробетон. В даному випадку важливо забезпечити високе зчеплення між основною конструкцією та відремонтованою ділянкою. Для цього застосовують спеціальні методи, що підсилюють зв'язок між старим та новим бетоном.

 Звичайний важкий бетон застосовують при повному чи частковому ремонті конструкцій, заливанні суцільних з/б сорочок, нанесенні ремонтних шарів завтовшки понад 10 см.

Ділянка, яка підлягає новому бетонуванню, має бути заглиблена та мати достатню товщину. Найкращі результати отримують армуванням сталевою сіткою. Матеріал пристрілюють до основи дюбелями або міцно закріплюють іншими способами. 

Старий бетон очищають, промивають. Потрібно оголити зерна заповнювача, отримати шорстку поверхню. У ряді ситуацій використовують додатковий шар, який працює на адгезію (полімерні акрилові, епоксидні композиції, цементні клеї).